Є овочі, завдяки яким людина може жити довше
Скорцонера, козельці, стахіс… Такі назви сьогодні мало кому відомі. Однак ці овочі вживали у їжу ще наші предки. І вже тоді помітили користь, яку вони приносять організму. Настав час згадати забутих героїв, інформує Ukr.Media.
Вже у давнину лікарі помічали особливий, позитивний вплив деяких овочів на здоров’я і тривалість життя.А вона, як відомо, безпосередньо пов’язана зі здоров’ям людини. Інформація про це збереглася у стародавніх працях з медицини. Ось які овочі люди вживали.
Женьшень
Коріння женьшеню люди вживають у їжу не менше 4-5 тисячоліть. У Східній Азії його здавна використовують у медицині і називають не інакше як корінь життя, або дар безсмертя. Хоча ця рослина не є типовою для середніх широт, її можна виростити і на дачі.
Досліджуючи склад женьшеню, вчені зробили висновок, що він не є лікарським засобом від якогось певного захворювання. Ця рослина позитивно впливає на весь організм, зміцнюючи його і нормалізуючи усі процеси.
Женьшень рекомендується як тонізуючий засіб ослабленим і хворим людям. Він допомагає боротися з розумовим і фізичним перенавантаженням, зміцнює імунітет, підвищує працездатність, піднімає артеріальний тиск, нормалізує роботу серцево-судинної системи. Усе це завдяки дивовижному складу рослини, який включає: сапоніни, ефірні олії, вітамін С і вітаміни групи В, амінокислоти, безліч макро- і мікроелементів.
У наш час женьшень рідко вживають у їжу (хіба що використовують його як чай). В основному це лікарський засіб, який використовують як настоянки, екстракти, мазі і т. д. Постійно вживати препарати з женьшеню не можна. Їх рекомендують застосовувати раз на рік не більше 3 місяців з двома 10-денними перервами.
Настій зі свіжого коріння женьшеню
Ретельно помийте корінь і подрібніть його. Покладіть у скляну ємність, залийте горілкою у співвідношенні 1:10 і щільно закрийте. За тиждень рідину злийте і вичавіть туди женьшень. Настій готовий. Приймайте по 20 крапель 3 рази на день за пів години до їжі.
Козельці пореєлисні
Більшість наших дачників про таку рослину навіть не чули. А у часи середньовіччя вона була досить поширеною. Про це свідчить велика кількість назв, що належать цьому овочу, — вівсяний корінь, овочева устриця, солодкий корінь, козельці, козяча борода та ін. Його наукова назва — Tragopogon porrifolius. У наш час — це овоч, з якого у їжу використовують і коріння, і листя, схоже на цибулю-порей. Раніше ж вівсяний корінь використовували тільки як лікарську рослину.
Козельці схожі на моркву білого кольору і вкриті безліччю волосків, що нагадують бороду. Звідси й пішли назви козельці та козяча борода. За смаком приготований овоч подібний до устриці. Його коріння вживають у їжу у будь-якому вигляді: сирому, смаженому, вареному. Іноді його додають до супів або овочевих рагу. Листя додають як прянощі до салатів.
Вівсяний корінь покращує самопочуття, оскільки має багато корисних речовин. У його складі багато макро- і мікроелементів, таких як: калій, кальцій, фосфор, залізо, марганець, мідь тощо. Є вітамін С і багато вітамінів групи В. Коренеплоди також містять білки, жири, вуглеводи та органічні кислоти. Все це позитивно впливає на імунітет, роботу серця, зовнішній вигляд шкіри та волосся.
Козельці також підтримують нормальну роботу шлунково-кишкового тракту. Це відбувається завдяки великому вмісту інсуліну — речовини, що не засвоюється організмом людини, але при цьому підтримує корисну мікрофлору.
Салат з козельців
Коріння козельців (у сирому чи вареному вигляді) очистить від шкірки та наріжте соломкою. Додайте порізаний огірок і відварену картоплю та заправте салат сметаною або кефіром.
Пастернак
Пастернак був відомий у нас ще у XVI — XVII століттях. Тоді, до появи картоплі, його вирощували всюди. Пізніше другий хліб, що став популярним, майже витіснив пастернак з городів. Тепер, коли люди частіше ведуть здоровий спосіб життя і дотримуються здорового харчування, все більше дачників згадують про забутий овоч.
Пастернак за смаком нагадує моркву, за запахом — петрушку. Його корисні властивості також від цих рослин. Він багатий на вуглеводи та мінеральні солі, містить ефірні олії. У корінні пастернаку є велика кількість вітамінів групи В, крохмалю і клітковини.
Лікувальні властивості цієї рослини визнає і сучасна медицина. Існують препарати, створені на основі коріння пастернаку. Вживати цей коренеплід у їжу рекомендується людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, серця і нирок. Його широко застосовують як відхаркувальний засіб при хворобах верхніх дихальних шляхів. Показаний він і людям з ослабленим імунітетом, оскільки пастернак відновлює сили та підвищує опірність організму.
Овочевий салат з пастернаком
Візьміть пастернак, червоний буряк, солоний огірок і варене яйце (все по одній штуці), 200 г консервованого зеленого горошку, рослинну олію, свіжовичавлений сік лимона, сіль і чорний мелений перець. Відварені пастернак і буряк очистить та наріжте невеликими кубиками. Додайте до них зелений горошок, подрібнені огірок і яйце. Заправте салат олією, скропіть лимонним соком. Посоліть і поперчіть.
Стахіс
Одним з найбільш таємничих у нас є стахіс — овоч, який з’явився у наших широтах лише у 1975 році. Ця рослина має кілька назв — чистець, овочева черепашка, китайський артишок та ін. Його батьківщина — гірські хребти Тибету і Китаю. Завдяки вченим, стахіс тепер можна вирощувати і у середній широті, причому не тільки на грядці, але і за кімнатних умов. Однак розмножувати цей овоч можна тільки за допомогою бульб, оскільки у наших широтах насіння у нього не утворюється.
На батьківщині стахіса його корисні властивості вже багато століть використовуються для лікування різних недуг. Рекомендується вживати бульби рослини для профілактики гіпертонії, атеросклерозу, інфаркту та інсульту. Стахіс сприяє загоєнню виразки шлунку. Він показаний хворим на цукровий діабет, оскільки знижує рівень цукру. Існує медичний препарат для лікування цукрового діабету, у складі якого є стахіс).
Смажені бульби стахіса
Бульби стахіса відваріть у підсоленій воді (шкірку знімати не треба). Обваляйте їх у панірувальних сухарях і обсмажте в олії до золотавого кольору. Перед подачею на стіл посипте дрібно порізаною зеленню петрушки. Страву можна полити сметаною.
Скорцонера
Ще один забутий овоч, який у Європі відомий з XVI століття, — це скорцонера іспанська. Рослина має і інші назви — іспанський козелець, чорний корінь, солодкий корінь. Називають скорцонеру також «чорні козельці», тому часто плутають з козельцями пореєлисними (вівсяним коренем), хоча це абсолютно різні рослини.
Скорцонера за цілющими властивостями не поступається іншим овочам. У коренеплодах міститься велика кількість корисних речовин: інулін (покращує роботу шлунково-кишкового тракту), аспарагін (нормалізує роботу нервової системи), білки, цукри, вітаміни С і В, клітковина тощо. Скорцонера корисна для хворих на цукровий діабет, а також для тих, хто має проблеми з печінкою. Рекомендують вживати скорцонеру у їжу і хворим на подагру.
Скорцонера у клярі
Очистить скорцонеру від шкірки та відваріть у підсоленій воді. Дістаньте, дайте овочу охолонути та розріжте його на шматочки довжиною у 5 см. Умочіть кожен шматок спочатку у мелені сухарі, потім у збите яйце та обсмажте на вершковому маслі. Подавайте зі сметаною.
Рукола
Все частіше трапляється на наших столах гостя з Середземномор’я — рукола. Про її користь останнім часом багато розмов. І не просто так. Насіння і зелені листочки руколи — справжнє сховище вітамінів і мікроелементів: є вітаміни А, С, Е, К, вітаміни групи В, цинк, селен, залізо, фосфор і т. д. У насінні є також надзвичайно корисні для людини незамінні жирні кислоти: лінолева, ліноленова, олеїнова тощо. Вони важливі для нормальної роботи серця і судин, сприяють зменшенню запальних процесів, позитивно впливають на обмін речовин. Листя має антибактеріальну і сечогінну дію, сприяє роботі ШКТ, зміцнює імунітет.
Салат з листя руколи
Поріжте на шматочки помідори та сир моцарела. Додайте подрібнене листя руколи. Заправте салат оливковою олією, побризкайте соком лимона, посоліть і поперчіть. Дайте просочитися і подавайте до столу.
Помідори
І завершити нашу добірку ми хочемо улюбленцем багатьох людей — помідором. Цей червоний овоч не тільки дуже смачний, а й надзвичайно корисний. І в останні роки про його користь говорять все частіше. Що ж такого корисного вчені знайшли у «золотому яблуці»?
Крім клітковини, цукрів, органічних кислот, крохмалю і пектину, у плодах томату є каротиноїди (перетворюються на вітамін А), вітаміни С і В. Входять до складу кілька поліненасичених жирних кислот і холін, які зменшують рівень «поганого» холестерину у крові та захищають печінку від жирового переродження.
Ще одна цінна речовина у складі плодів томату — лікопін. Він позитивно впливає на роботу серця і рекомендується для профілактики онкозахворювань. Як відомо, лікопін корисний для зниження тиску та попередження інсультів.
Усі перелічені овочі можна легко виростити й у себе на городі. Зараз, коли складаються плани на наступний городній сезон, саме час подумати про це.
Джерело: UkrMedia
