Прогрес

Американські археологи розповіли про цікаві знахідки раннього бронзового століття у Вірменії

Схили гори Арагац у Вірменії дають дуже цінні відомості про культуру Євразії в бронзовому столітті. Про це американський археолог Адам Сміт з Корнельського університету (США) заявив у п’ятницю на прес-конференції в Єревані.

Сміт (тезка економіста-класика) зібрав багато цікавих знахідок про економіку і Політику, імпорт та експорт, які відбувалися на території нинішньої Вірменії в бронзовому столітті. Звичайно, тоді таких слів ніхто не знав. Але всі ці явища, виявляється, вже були.

Археолог знає Вірменію не гірше, ніж штат Нью-Йорк. На розкопках в республіці він працює з 1992 року.

«У найважчий час у Вірменії не забували про науку, продовжували вивчати історію. І ця послідовність гідна великої поваги. Я пам’ятаю ті складні роки, і радий, що зміг поділитися досвідом з вірменськими колегами», – зазначив Сміт.

Він і його команда вели розкопки і досліджували територію у теперішніх сіл Цахкаовіт і Гегарот. Тут знайшли залишки поселень раннього бронзового століття (віком приблизно 3 000 років до нашої ери). У ті часи жителі займалися приблизно тим же, що і нинішні фермери в цих краях.

«Вони вирощували ячмінь і пшеницю. На схилах гори багато пасовищ, вони пасли кіз і овець. Їх пасли на вигонах, приблизно як зараз», — пояснив учений.

За його словами, через півтори тисячі років, в пізньому бронзовому столітті, тут з’явилися вже кам’яні фортеці з коморами для запасів. А суспільство вже різко розшарувалося на нечисленну верхівку і простолюдинів.

Археологів зацікавило питання про те, як в суспільстві зароджувалася правляча каста і якими матеріальними знаками вона позначала свою владу.

Один з можливих відповідей знайшли деякий час тому в Городищі Гегарот. Там, у трьох місцях, виявили абсолютно даремні, з побутової точки зору, предмети: жмені маленьких яловичих кісточок (фаланги копит), камінчики, залишки борошна на вугіллі.

Вивчивши ці предмети і їх оточення, археологи припустили: все це застосовували для гадання, а були ворожками самі вожді або підконтрольні їм жерці.

Кісточки худоби (бабки) – це прабатьки сучасних гральних кісток. У самих різних куточках Євразії люди підкидали їх для гадання. Точно так само підкидали і камінчики. А тісто сильно стискали, а потім кидали на вогонь. По тому, в яких місцях воно розтріскається, ворожили про майбутнє. Очевидно, передбачення майбутнього було для правлячої верхівки одним із способів зміцнити владу, думають вчені.

В міру розвитку суспільства змінювалися і вдома людей, розповідає колега Адама Сміта, Лорі Хачатурян. Коли від кочового життя люди стали переходити до осілості, будинки стали будувати інакше. Їх наполовину вкопували в землю, щоб захиститися від зимового холоду і вітру.

Крім того, з переходом до залізного віку в цих поселеннях починають розводити свиней. Чим далі, тим їх стає більше (судячи по знайденим кісткам).

А в першому тисячолітті до нашої ери тут з’являються товари з могутньої Перської імперії. Очевидна зв’язок цих поселень із землями Ахеменідів. Може бути, торгівля була прямою, а, може, через посередників.

«Так чи інакше, ми знайшли черепки від зеленої тарілки із зеленого серпентину (сімейство гірських мінералів – ред.). Швидше за все, привезли її із Загросских гір, на заході нинішнього Ірану. У всякому разі, за своїм стилем ця тарілка вельми нагадує предмети зі скарбниці в Персеполі», – говорить Хачатурян.

Тепер американські вчені разом з вірменськими колегами хочуть знайомити з археологією звичайних людей. У тому числі – в селах, де йдуть розкопки. Одну таку програму вони здійснили у 2016-17 роках: тоді розкопки показали молоді та докладно про все розповіли.

«Ми хочемо, щоб наша робота залишила якийсь слід у Вірменії. На розкопках працюють місцеві селяни, ми їм платимо. Це теж важливо. Але нехай люди знають: вони не просто копають землю. Вони допомагають нам і самим собі краще дізнатися, як жили люди на цій землі кілька тисяч років тому «, — говорить Хачатурян.

Прямо сьогодні невтомні американці їдуть по південній трасі Вірменії в Вайоц Дзор. Тут вони завершують вивчення розкопок біля села Елпин, а після цього почнуть працювати в Котайкской області.

Свою роботу вчені з Корнельського університету представили на науковій конференції, що пройшла в Єревані з нагоди 60-річчя Інституту археології та етнографії.

Джерело: Sputnik