Конгресмен Френк Паллоне закликав покласти край обмеженням у відносинах між США і Карабахом
Співголова Комітету з вірменських питань Конгресу США Френк Паллоне виступив на засіданні Палати представників США. Паллоне закликав голову із зовнішніх асигнувань Палати Представників Конгресу США НіТУ Лоу підтримати його законодавчі зусилля відповідно до резолюції (H. Res.190) про поїздки в Арцах, і, тим самим, покласти край обмеженням Держдепартаменту по взаємодії США з Арцахом. Про це, як передає Asbarez, повідомляє Вірменський національний комітет Америки (АНКА).
«Ми повинні зберігати прихильність зміцненню режиму припинення вогню в Нагірному Карабасі, усунення бар’єрів для діалогу та вирішення питань статусу і безпеки, яким перешкоджали дискусії в минулому. Можливість прямого і відкритого діалогу, та надання можливості нашим дипломатам бути присутнім на місцях по мірі необхідності та в умовах безпеки — єдиний спосіб для США допомогти врегулювати цей конфлікт», — зазначив Паллоне.
Згідно з джерелом, Лоу пообіцяла працювати з конгресменом Паллоне з цього питання.
За словами виконавчого директора АНКА Арама Амбаряна, зараз саме час дати шанс дипломатії, сприяти широкому міжурядової взаємодії і поглибити контакти і спілкування з громадянським суспільством на всіх рівнях.
Довідка. Як відомо, Починаючи з 1998 року і щорічно Конгрес США відводить окремий рядок бюджету для фінансової допомоги Нагірно Карабахської Республіки, тим самим будучи другою державою після Вірменії надають фінансову підтримку ще невизнаній республіці. На ряду з Секцією 907 Акта про підтримку свободи, прийнятої Конгресом США в 1992 році і ограничивющем будь-яку пряму гуманітарну допомогу уряду Азербайджану через її політики проти Вірменії і Нагірного Карабаху (до 2002 року), пряма американська гуманітарна допомога Степанакерту стала тріумфом молодий вірменської дипломатії 1990-х і, звичайно, вірменського лобі. Акт про підтримку свободи передбачав надання гуманітарної та фінансової допомоги всім пострадянським урядам для різного роду реформ, за винятком Азербайджану. Аж до Серпневої війни 2008 року фінансову допомогу отримувала також Абхазія.
Сума першого пакету фінансової допомоги Нагірного Карабаху на 1998 фінансовий рік склала $12.5 млн, проте на наступні роки почала поступово зменшуватися і фактичні витрати починаючи з 2003 року склали лише $2 млн щорічно. Разом з тим ясно, що не величина дотації має значення, але сам факт надання прямої фінансової допомоги Степанакерту. У 2009 році Державний Департамент США також надав близько $480,000 для проектів народної дипломатії та транскордонної комунікації в зоні карабаського конфлікту, а також деякі засоби на розмінування в самому Нагірному Карабасі.
Вірменські лобістські організації США ведуть активну роботу з конгресменами та Адміністрацією для збільшення щорічної фінансової допомоги Вірменії і Нагірного Карабаху, однак на тлі загального скорочення фінансування міжнародних гуманітарних програм, видимим досягненням цієї боротьби залишається тільки не виняток щорічної підтримки Степанакерту. Не в останню чергу це показує не тільки силу вірменського лобі, але і тривалу зацікавленість американських влади допомагати маленькому, невизнаному демократичній державі на Південному Кавказі, який проводить регулярні вибори і рівнем демократії і свобод не порівняємо зі своєю колишньою метрополією Азербайджаном – абсолютним «фаворитом» всіх міжнародних правозахисних організацій.
