Світ

МЗС Греції закликав Туреччину визнати геноцид сотень тисяч понтійських греків у 1914-1923 роках

МЗС Греції закликав у середу Анкару не фальсифікувати історію і визнати геноцид сотень тисяч понтійських греків в Османській імперії в 1914-1923 роках. Так грецьке зовнішньополітичне відомство відреагувало на заяву МЗС Туреччини з приводу того, що це грецька армія здійснювала масові вбивства турецьких громадян сто років тому, передає ТАСС.

МЗС Греції вважає, що «історичним завданням для всіх, і особливо для сусідньої Туреччини, визнати такі події, як геноцид понтійських греків, щоб не повторилися найжахливіші моменти минулого і щоб залікувати глибокі рани, які вони залишили».

За словами грецького зовнішньополітичного відомства, «заява МЗС Туреччини є ще однією невдалою спробою сфальсифікувати історію». «Визнання історичної правди, самокритика і відмова від ревізіонізму є ознаками сили, а не слабкості. Вони є передумовою для чесного діалогу та боротьби з крайнощами націоналізму, для примирення народів і держав і їх мирного співіснування», — йдеться в заяві. «Цю життєву і політичну позицію вибрав [прем’єр-міністр Греції в 1910-1933 роках] Елефтеріос Венізелос, коли він запропонував у якості кандидата на Нобелівську премію миру [засновника сучасної турецької держави] Мустафу Кемаля Ататюрка. І це продовжує залишатися до сьогоднішнього дня частиною важливої спадщини, залишеної великим грецьким політиком для греко-турецьких відносин, і не тільки», — уклав МЗС Греції.

МЗС Туреччини раніше заявив, що 19 травня 1919 знаменує початок національної боротьби, яка призвела до заснування Турецької Республіки, і щороку святкується з гордістю в Туреччині і за кордоном. За словами турецького МЗС, спроби деяких екстремальних кіл в Греції» затьмарити цей важливий день «фантастичними звинуваченнями на адресу турецької історії, і діями, які розпалюють ненависть до Туреччини, а також заявами деяких політиків в Греції, які перекручують історичні події в політичних цілях, не можуть бути прийняті».

МЗС Туреччини у своїй заяві назвав бездоказовими ці звинувачення і стверджував, ніби на Греції лежить відповідальність за звірства, які вчинила її армія під час окупації Анатолії. За словами МЗС Туреччини, ініціатива прем’єр-міністра Греції Элефтериоса Венізелоса після утворення Турецької Республіки висунути кандидатуру «великого лідера Мустафи Кемаля Ататюрка» на Нобелівську премію миру є «найбільш очевидним доказом того, що немає історичних проблем між двома країнами на відміну від того, що стверджують окремі безвідповідальні політики і радикальні греки».

Сторіччя геноциду понтійських греків

У Греції 19 травня пройшли заходи з нагоди сторіччя геноциду сотень тисяч понтійських греків в Османській імперії в 1914-1923 роках. Понтійські або причорноморські греки — етнічна група історичної області Понт (від назви Понт Евксінський — Чорне море давньогрецькою мовою). В період Першої світової війни, коли більшість понтійських греків відкрито підтримували Росію, війська якої у 1916-1918 роках займали місто Трапезунд, і греко-турецької війни 1919-1922 років сотні тисяч понтійських греків зазнали депортації та умисного знищення. Ця так звана малоазійська катастрофа була визнана низкою країн геноцидом.

Як зазначає газета Kathimerini, крім грецької держави, вбивства сотень тисяч понтійцев офіційно визнано геноцидом, зокрема, Кіпром, Вірменією, Швецією, вісьмома штатами США, штат Південна Австралія, Австрією, Нідерландами, а також базується в США Міжнародною асоціацією дослідників геноциду.

Як заявив Афінському македонському агентству (АМНА) історик Власис Агдзидис, точна кількість жертв серед понтійських греків важко підрахувати за умов, які переважали в Османській імперії на початку XX століття. «Греків по всій Османській імперії до початку переслідувань жило 2-2, 2 мільйони осіб. В області Понт проживало близько 450 тисяч. Підраховано, що число греків, загиблих в 1914-1922 роках і тих, доля яких залишилася невідомою, становить близько 700-800 тисяч по всій Османській імперії. За офіційним переписом 1928 року, 1,2 мільйона були визнані біженцями, які втекли від різанини до Греції», — сказав Агдзідіс.