Аналітика

У Єревані відповіли главі МЗС Туреччини: «архіви Вірменії – відкриті»

Архівні матеріали всіх країн світу, німецькі, вірменські архіви, в деякій мірі також турецькі, численні історико-документальні матеріали, їх комплексне зіставлення однозначно підтверджує, що був намір, дія до вчинення Геноциду.

«Заяви Туреччини про відкриття архівів – не новина. Роками, ще з 1987-1988 рр. турецька сторона заявляє, що, мовляв, ми відкриваємо наші архіви, що можете шукати факти, які підтверджують нашу точку зору», – заявила в бесіді з кореспондентом Panorama.am тюрколог Ануш Ованнісян, відповідаючи на питання, яку мету переслідує зроблене днями раніше заяву глави МЗС Туреччини Мевлюта Чавушоглу.

Нагадаємо, що глава МЗС Туреччини, зокрема, зазначив: «Якщо Вірменія впевнена в собі, значить нехай прийме нашу пропозицію про створення спільної робочої групи. Нехай до цієї групи увійдуть Франція, Росія, США. Вірменія нехай приваблює до її складу кого хоче. Давайте відкриємо архіви».

Тюрколог, перш за все, задається питанням: «Що значить ми відкриваємо архіви».

«Турецькі архіви були відфільтровані перед їх відкриттям. Про це існує безліч свідчень, численні вчені відвідували, працювали, перевіряли і побачили, що деякі документи-відфільтровані. По-друге, про які архіви йдеться? Я особисто відвідувала Османський архів при прем’єр-міністрі Туреччини. Дійсно, існує безліч матеріалів про чисельність населення, стан економіки. Але ті документи, які стосуються геноциду вірмен, в цих архівах відсутні. Вони ніколи не відкриють військові архіви, архіви секретних служб Туреччини», — зазначила О. Ованнісян.

За словами експерта, відомий факт, що Талаат-паша та інші ватажки младотурок, перед тим, як покинути Османську імперію, спалили частину документації архіву партії Младотурок, що стосується геноциду вірмен, а іншу частину-відвезли в невідомому напрямку.

«Іншими словами, постійно озвучувані заяви розраховані на ті кола, які, можливо, не дуже добре поінформовані. Це заяви популістського характеру», – зазначила тюрколог.

Вона зазначила, архіви Вірменії – відкриті, її колеги відвідували ці архіви, працювали в них, і говорити про те, що вірмени чогось бояться, є популізмом, заявами для PR.

Тюрколог знову згадала факт, що стосується того, що турецькі архіви залишаються закритими. «Я займаюся процесом експропріації майна вірмен, мене цікавлять кадастрові архіви Туреччини, то є архів, який зберігає документацію о приналежної вірменам власності. Коли в 2005 році почався процес цифровізації цього архіву, директор кадастрового архіву направив листа голові Ради національної безпеки Туреччини, написав саме йому, оскільки проблеми щодо Геноциду вірмен і боротьба проти цього координуються саме з боку Радою національної безпеки Туреччини. У цьому листі він повідомив, що в їх архівах зберігаються подібні документи, що їм слід робити. У відповідь на це була направлена телеграма, що необхідно закрити архів і не впускати нікого для боротьби з «безпідставними» твердженнями про Геноцид і щоб уникнути ще більшого загострення пристрастей. Стався витік інформація і ці листи в 2007-2008 роках були оприлюднені в пресі. Іншими словами, все те, що дійсно має відношення до Геноциду вірмен, знаходиться в закритому доступі», – зазначила вона.

А. Ованнісян зазначила, що турецькі архіви цікаві, просто ось такі завдання, які вони просувають: документація, яка спростовує факт Геноциду вірмен, в османських архівах нічого немає і не може бути.

«Архівні матеріали всіх країн світу, німецькі, вірменські архіви, в деякій мірі також турецькі, численні історико-документальні матеріали, їх комплексне зіставлення однозначно підтверджує, що був намір, дія до вчинення Геноциду. Так що, відкриють турецькі архіви або закриють, цей факт вони спростувати не зможуть. Може цією документацією лише доповняться матеріали, але у Туреччині абсолютно немає ніяких можливостей заперечувати факт Геноциду вірмен в Османській імперії», – зазначила експерт.

Вона зазначила, що ідея створення робочої групи не є новиною. «Існує точка зору, що, якщо хочеш поховати щось — створи комісію, це лише подовжує час обговорення проблеми. Для зупинення обігу міжнародного визнання Геноциду вірмен, обговорень, вони стверджують, мовляв, давайте створимо комісію, щоб потім, якщо в якому-небудь парламенті буде обговорюватися питання примирення, вони відкриють свої роти, як це робили під час процесу врегулювання вірмено-турецьких відносин, також заявлять, мовляв, не треба втручатися, ми вже ведемо переговори з вірменською стороною, ми вирішимо проблеми між собою», – резюмувала тюрколог.