Прогрес

Вчені по двох молочних зубах з’ясували, як первісні люди розселялися на краю Євразії

Команда вчених з участю російських дослідників вперше вивчила ДНК стародавнього населення Східно-Сибірської Арктики і встановила, як 30 тис. років тому люди розселялися в цьому регіоні. Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Nature, стало можливим завдяки виявленню двох збережених зубів давніх людей на Янської палеолітичної стоянки в Якутії, повідомила прес-служба Російського наукового фонду, передає ТАСС.

«На янській стоянці вчені знайшли три молочні зуби [належали різним людям], два з яких містили ДНК стародавньої людини. Це дозволило групі вчених під керівництвом професора Університету Копенгагена Еске Віллерслева «прочитати» ДНК всіх хромосом, що містять основну генетичну інформацію. Таким чином, уперше вдалося встановити, що янська популяція давніх жителів Східно-Сибірської Арктики відокремилася від європейської і азіатської гілок близько 38 тис. років тому», — йдеться в повідомленні.

Відзначається, що більше 31 тис. років тому це древнє северосибирское населення, що не перевищувало 500 чоловік, жило на дуже великих просторах. Дослідники також дійшли висновку, що названий регіон пережив не менше трьох великих міграцій з майже повним заміщенням передує населення новоприбулим. Приблизно 30 тис. років тому тут розселялися носії янського геному, але близько 11,7 тис. років тому їх витіснили носії колимського генома, що сформувалися в результаті змішання янської генетичної лінії з східно-азійської. Серед сучасних жителів Північно-Східної Євразії найближче до стародавнього северосибірського населення по генотипу стоять коряки, ітельмени і чукчі. А близько 7 тис. — 5,7 тис. років тому прийшла нова міграційна хвиля, названа в дослідженні неосибирским населенням, яке за генотипом близько сучасним эвенам.

«Це відкриття є великим кроком вперед у вивченні минулих демографічних і міграційних процесів в області, яка стала трампліном для заселення людиною Америки за Берингийскому мосту близько 15 тис. років тому. Інший важливий висновок нашого дослідження: група носіїв генома стародавнього северосибірського населення-це населення, найбільш близьке до груп корінних американців. Це перша знахідка такого роду за межами США, по суті — відсутню ланку в генетичній історії корінного населення Америки», — наводяться в документі слова одного з ключових авторів дослідження, керівника Яно-Индигирской експедиції Інституту історії матеріальної культури (ИИМК) РАН Володимира Питулько.

Янська стоянка-одна з найпівнічніших у світі палеолітичних стоянок людини сучасного типу в Арктиці. Стоянку, що існувала 32,5 тис. років тому, виявили в 2001 році в районі селища Північний в Усть-янському районі Якутії. На об’єкті знайшли, зокрема, кам’яні, кістяні та бивневі знаряддя, а також вироби символічного призначення. Питулько вважає, що мешканці стоянки могли використовувати прикраси — намиста, налобні обручі, браслети — як атрибути ідентифікації особистості.