Вчені створили чисельний метод, який значно прискорює пошук дорогоцінних металів в родовищах
Метод електромагнітної розвідки рудних родовищ з керованим монохроматичним джерелом (CSEM) був створений в середині минулого століття. Через заземлені електроди в землю подавали осцилювальний електричний струм і вимірювали електромагнітне поле на поверхні. Вимірюване електромагнітне поле залежить від розподілу електропровідності під ділянкою робіт, інформує Ukr.Media.
Вирішуючи зворотну задачу, можна виявити зони підвищеної провідності, пов’язані зі скупченням металовмісної руди. Правда, широкому застосуванню методу заважає те, що розрахунок результатів вимірювань за CSEM вимагає величезних обчислювальних ресурсів.
Але тепер ситуація змінилася: в лабораторії прикладної обчислювальної геофізики МФТІ під керівництвом Михайла Жданова вдалося створити чисельний метод, який робить завдання доступним для вирішення на сучасних суперкомп’ютерах.
«Для вирішення оберненої задачі необхідно сотні тисяч разів розраховувати електромагнітне поле від заданих електричних струмів, — розповідає один з авторів роботи Михайло Маловічко, науковий співробітник лабораторії прикладної обчислювальної геофізики МФТІ та науковий співробітник Сколтеха. — Ми запропонували новий чисельний метод, що дозволяє кратно прискорити вирішення прямої задачі на змінному струмі».
Однак, щоб застосовувати такий алгоритм на практиці, його необхідно верифікувати за допомогою точних даних про якесь конкретне родовище, отриманих за допомогою найдорожчого, що є в геологорозвідці, — розвідувального буріння.
Такі дані вдалося знайти на золоторудному родовищі Сухий Лог в Іркутській області. Відкрите у 1960-х, воно вважається одним з найбільших у світі, однак концентрація дорогоцінного металу в гірській породі там порівняно невелика. Тому Сухий Лог був детально вивчений — щоб вести видобуток тільки там, де він максимально ефективний.
«Радянська геологія свого часу витратила величезні гроші, які, втім, тоді ніхто не рахував, на буріння близько 800 розвідувальних свердловин, — розповідає один з авторів дослідження, Андрій Тарасов, доцент кафедри геофізики СПбГУ. — Тому сьогодні Сухий Лог являє собою ідеальний полігон для тестування різних розробок в галузі геологорозвідки та порівняння результатів з наявними точними даними».
Обробка цих масивів інформації дозволила створити детальну тривимірну модель родовища і протестувати створений алгоритм розв’язання оберненої задачі методу CSEM. Наявність такої моделі дозволяє обійтися мінімальною кількістю пошуково-розвідувальних свердловин, які тепер можуть знадобитися виключно для вибіркової перевірки вже наявних результатів.
Розроблений російськими вченими метод можна застосовувати і на родовищах інших типів — мідно-нікелевих, мідно-колчеданних і поліметалічних (свинцево-цинкових) руд.
Джерело: UkrMedia
