Вчений: Статут львівських вірмен зафіксував зміни в традиціях і життєвому укладі громади
«У цьому році виповнюється 500 років прийняття Статуту львівських вірмен. Дата звичайно ж, важлива, тому що саме вона безумовно зафіксувала, або якщо завгодно, визначила межу остаточного складання нового соціокультурного організму — вірменського етнонаціонального меншини Речі Посполитої », — зазначила в коментарі AnalitikaUA.net, відомий український вчений, арменовед, кандидат філософських наук, лауреат Шевченківської премії Ірина Гаюк.
На думку арменоведа, саме цей Статут зафіксував на юридичному рівні зміни в традиціях і життєвому укладі вірмен, що відбулися за століття їх життя на українських землях.
«До Петрковська сейму вірмени де-юре продовжували дотримуватися положень« Датастанагірка »Мхитара Гоша (збірник древнеармянского права), але це тільки де-юре. Де факто, живучи в іншій країні, в іншому соціокультурному оточенні вони неминуче повинні були інкорпоруватися в нове середовище, а значить — змінюватися. Вони ставали іншими, але при цьому залишалися вірменами. І вірменами, що відрізнялися як від своїх співвітчизників на історичній Батьківщині, так і від вірмен, які створили діаспори в інших країнах. А Статут став по суті відкритої офіційної констатацією цього факту », — заявила Ірина Гаюк.
Статут львівських вірмен — пам’ятник середньовічного права вірменських громад Львова, і інших міст Речі Посполитої де вірменські колонії мали автономію.
Місцеві вірменські суди протягом цього часу керувалися спочатку своїм традиційним староармянскім правом, тобто судебником Мхитара Гоша, а потім складеним на основі цього судебника Статутом львівських вірмен, який прийняв Петрковський сейм 5 березня 1519 і затвердив польський король Сигізмунд I.
Як повідомлялося раніше, Союз вірмен України під керівництвом Вілена Шатворяна, приділяє особливу увагу сферам культури, науки і освіти.
