ЗМІ: Кроки Пашиняна на зовнішній арені вельми грамотні і вивірені

Заява МЗС Азербайджану говорить про злам колишньої парадигми переговорів навколо Карабаху.

Заява МЗС Азербайджану за багатьма параметрами говорить про злам колишньої парадигми переговорів навколо Карабаху. Навряд чи буде перебільшенням сказати, що сторони зараз опинилися на роздоріжжі — або продовження цих самих переговорів, або довга пауза, при якій не виключені позаштатні ситуації на зразок тієї, що ми побачили в квітні 2016 року.

«Азербайджан активно намагається зберегти колишній формат переговорів з врегулювання карабахського конфлікту, з чим, напевно, і пов’язано остання заява МЗС цієї країни», — заявив в інтерв’ю Sputnik Вірменія висловив експерт з проблем військової та національної безпеки рачача Арзуманян.

Арзуманян важко сказати, чи означає це фактичний вихід Баку з переговорів. Але протягом 20 років, до приходу до влади Ніколя Пашиняна, Вірменія слідувала іншому формату і логіці переговорів, результатом яких стали Мадридські принципи, угода в Кі-Весті та інше.

Зараз, коли вірменська сторона наполягає на відновленні повноформатних обговорень, повернення Нагірного Карабаху за стіл цих обговорень, в Баку занепокоїлися. Азербайджан хоче збереження тієї логіки переговорів, яка існувала до недавнього часу, і яка багато в чому і породила квітневу війну 2016 року, вважає наш співрозмовник.

Експерт при цьому не вважає, що можливий зрив переговорів обов’язково передбачає відновлення бойових дій в Карабасі. Для активної фази конфлікту зараз немає ніяких геополітичних передумов.

«З огляду на ситуацію на Великому Близькому Сході, обстановку навколо Ірану, Туреччини, думати, що Ільхам Алієв може прийняти самостійне рішення почати військові дії, виглядає дещо відірваним від реальності. Якщо буде прийнято рішення про велику війну, то автором цього рішення буде не Азербайджан », — зазначив Арзуманян.

Говорячи про можливість тиску міжнародного сполучення, зокрема, посередників, на Єреван з метою повернутися до колишньої логіці переговорів, політолог нагадав, що до квітня 2016 року Єреван піддавався цьому тиску. В результаті отримав чотириденний війну. Досвід показує, що твердість у відстоюванні власних принципів, які відповідають міжнародним нормам, призводить до куди більш виграшній ситуації, ніж нескінченне потурання зовнішнім акторам і поступки під тиском грубої сили.

За словами Арзуманяна, нова влада Вірменії високий ступінь легітимності, і відповідно, імунітет до зовнішнього тиску зараз вище, ніж було раніше. «Кроки керівництва країни і прем’єра Нікола Пашиняна на зовнішній арені вельми грамотні і вивірені, і було б набагато краще, якби так тривало всі останні 20 років, а не тільки ці півтора року», — підкреслив він.

У МЗС Азербайджану 14 червня заявили, що основна частина переговорів щодо врегулювання карабахського конфлікту може вестися тільки в разі «звільнення окупованих територій» Азербайджану.

Як відомо, позиція вірменської дипломатії полягає в тому, що Вірменія не може підтримувати підходи, які встановлюють ієрархію між принципами міжнародного права.
Маючи власні інтереси, пов’язані із захистом права народу Нагірного Карабаху на самовизначення, Єреван голосує в ООН з урахуванням своїх пріоритетів, а не проти третіх країн.
З огляду на невирішеність карабахського питання, Вірменія на міжнародних майданчиках (ООН і т.д.) завжди віддає перевагу праву самовизначення, і ніколи не голосувала за будь-який документ, що ставить територіальну цілісність вище права самовизначення.

Джерело: Sputnik