Різдво у Львові: Радіо Свобода розповіла про різдвяні традиції вірмен
Хоча календар і розділяє святкування Різдва в Україні, але багатокультурність Львова, яка тягнеться століттями, історично вплинула на традиції різдвяних свят у римо-католицьких, греко-католицьких, православних, вірменських родинах. Є чимало спільного у приготуванні страв і коляді, але передусім для всіх Різдво – це родинне свято, коли неодмінно провідують старших людей і колядують. Про це повідомляється на сайті Радіо Свобода.
Надвечір’я у тих вірних, хто святкував Різдво за григоріанським календарем, було 24 грудня, у вірних Вірменської Апостольської церкви – 5 січня, у православних і греко-католиків – 6 січня. Дати відмінні, але те, що українці, поляки, вірмени століттями жили поруч у Львові вплинуло на творення атмосфери Різдва у місті, те, що його проводять у колі сім’ї. У римо-католиків, православних і греко-католиків різдвяні традиції і обряди дуже схожі. Ті ж 12 пісних страв на Святвечір, коляда, різдвяне богослужіння.
З ХІ століття у Львові проживають вірмени і тут розташований їхній головний храм. Вірменська громада жила поруч із польською, єврейською, українською, чеською у злагоді. Втім у ХХ ст. Вірменська католицька церква підпала під радянські репресії, як і греко-католицька. Згідно з угодою між СРСР і Польщею у 1945 році вірмени-католики були виселені з Галичини у Польщу. До 1945 року у Львові діяв катедральний собор Львівської вірменсько-католицької архиєпархїі, який був зачинений, а з 2000 – це храм Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Вірні цієї Церкви святкують Різдво 6 січня, одночасно із Богоявленням, як у ранні християнські часи.
5 січня вірменська громада зібралась у львівському храмі на Надвечір’я, яке називається «чрагалуйц», з вірменської «запалення лампад». За давнім звичаєм, люди запалювали свічки або лампадки і їх принесли додому. Це символізує божественне світло. Святвечір вірмени також проводять у колі родини. У них немає традиції коляди, але є багато давніх різдвяних пісень, церковних. Сьогодні на Львівщині проживає близько 3 тисяч вірмен. Близько 300 сімей – прихожани львівського собору.
«7 січня пригадуємо померлих, у нас панахида. Вірмени дуже домашні люди і люблять Різдво проводити вдома. Приймають у себе вдома тих, кого поважають. У давні часи був піст 50 днів, тепер у вірмен із 30 грудня до 5 січня. Дехто дотримується, особливо ті, хто провадять церковне життя. На святий вечір все пісне, роблять плов пісний із родзинками, горіхами, медом, сушеними фруктами, а також пісні страви без сметани, майонезу, рибні. Кожна господиня робить по своєму. Кожна страва є символічна. Кількість не має бути 12, є у давній церкві 3, було і 6. Готують і долму без м’яса. 5 січня роздаємо вірним свічки, бо Христос, як світло прийшов, освячуємо фрукт гранат. Різдвяна літургія починається вранці 6-го січня. Одразу після неї проводимо обряд освячення води, ми дотримуємося цієї давньої традиції. І роздаємо людям святу воду. Важливо не що, а як ми розуміємо Різдво, народження Христа, як по новому починаємо жити», – наголосив архімандрит Вірменської Апостольської церкви Ісаак Поґосян.
