Прогрес

Вчені вважають, що у Всесвіті існує універсальна мова

Проте думки розходяться, а пошук іншопланетних цивілізацій продовжується.

Починаючи зі знаменитого роману Герберта Уеллса «Війна світів», ось вже протягом 100 років людство розглядає наслідки та конфлікти, які можуть виникнути в результаті першого контакту з потенційно ворожим інопланетним видом. Приблизно водночас ми почали шукати докази, що спростовують нашу уявну галактичну самотність. Надія виявити розумне позаземне життя залишається джерелом натхнення для багатьох мисливців за екзопланетами, астробіологів і дослідників SETI, інформує Ukr.Media. Але що станеться, коли ми знайдемо відповідь на питання, сформульоване італійським фізиком Енріко Фермі «де всі?». Чи зможемо ми та істоти з іншої планети зрозуміти один одного?

Знаменита теорія універсальної граматики Ноама Хомського передбачає, що певні структури мови універсальні та мають генетичну і, отже, унікальну людську основу. Створення методу для декодування невідомої мови без використання паралелей з мовами Землі здається непереборною перешкодою. Цілком можливо, що інопланетна мова може бути беззвучною або, навпаки, не мати письмового компонента, тому ці традиційно надійні методи були б марні, якби нам представили таку інопланетну мову.

Однак, вчені — фізики, математики та астрономи намагалися вирішити цю проблему, виходячи з припущення про те, що математика і фізика є свого роду універсальною мовою Всесвіту. Інститут SETI, заснований в 1984 році, головним завданням якого є пошук позаземного життя, активно співпрацює з науковцями та шукає сигнали від далеких зірок. Так, знамените послання Аресібо, відправлене в напрямку кульового зоряного скупчення М13 в 1974 році, містить закодовану інформацію про нашу цивілізацію, що складається в основному з простих і напівпростих чисел. Радіосигнал тривалістю 169 секунд досягне місця призначення через 25 тисяч років. І ще стільки ж буде потрібно на те, щоб доставити відповідь. Однак ми як і раніше обмежені історією виникнення життя на Землі, а тому вважаємо, що життя в інших галактиках хоча б трохи схоже на наше. Але що, якщо ми помиляємося?

Різноманіття життя

Крім представників Homo Sapiens, на Землі проживає кілька мільйонів видів живих істот. І всі вони, не маючи мови у звичному для нас розумінні, спілкуються між собою. Крім жестового і вокального спілкування, ми можемо спостерігати спілкування з допомогою танцю у медоносних бджіл, і спілкування з допомогою інфразвуку, яке успішно практикують слони. Людське вухо не здатне розпізнати сигнали, що посилаються тваринами, тим часом, слони здатні спілкуватися перебуваючи один від одного на відстані 10 км. Ці приклади наочно демонструють наше упереджене ставлення щодо категоризації як нелюдського спілкування, так і по розробці надійної методології перекладу для нових, нелюдських мов.

Математика — мова Всесвіту?

При будь-якій спробі спілкуватися з кимось, хто використовує іншу мову, необхідно подолати розрив між мовами двох співрозмовників. Саме з цієї причини багато вчених звертаються до математики як до неупередженого способу спілкування. Так, математик, доктор Ханс Фрейденталя спробував розробити мову для використання у позаземному спілкуванні з істотами, які не знайомі з культурою, мовою або людьми на Землі. Заснований на математиці, Лінкос — абревіатура від латинської фрази lingua cosmica, що означає космічна мова — навчає основам чисел, арифметики, теорії множин і математичної логіки. Але що, якщо у позаземних цивілізацій інші уявлення з математики? Наприклад, у народу піраха на північному заході Бразилії немає розвиненого сенсу чисел, крім загальних понять малих і великих кількостей. Таким чином, припущення про те, що позаземна цивілізація сприймає числа, математику, фізику і логіку аналогічним чином, може стати швидким шляхом до непорозуміння замість продуктивної розмови.

Об’єднання лінгвістики та інформатики, відоме як комп’ютерна лінгвістика, надає ще одну різноманітність процедур перекладу, але також має подібні недоліки з математикою і фізикою. Хай там що, людство відправляє радіосигнали в космос менше ніж 150 років, і це істотно обмежує кількість потенційних позаземних цивілізацій, які могли б отримати наше послання. Так чи інакше, все, що нам залишається — чекати відповідь і далі. А заодно спробувати відповісти на питання про те, якою може бути інопланетна мова і чи зможе назавжди вона змінити нас, якщо ми зможемо нею оволодіти?