Загрузка...
Вы здесь:  Главная  >  НАУКА І ТЕХНІКА  >  Данная статья

Вчені з’ясували, чи впливає на нас неандертальський генний спадок

21.05.2020 

Чи залежить та чи інша ознака в людини з присутністю в її геномі неандертальської ДНК.

Вплив неандертальської ДНК на наше життя у порівнянні з іншим геномом, ймовірно, не дуже велике, інформує Ukr.Media.

Вже давно відомо, що два види людини, Homo sapiens і Homo neanderthalensis схрещувалися один з одним, і в результаті у сучасних людей в геномі залишилася невелика неандертальська спадщина. Вважається, що від неандертальців у нас 1-4% ДНК (залежно від того, у кого ми цю частку вимірюємо — у європейців, азіатів, меланезійців і т. д.), хоча за іншими оцінками кількість неандертальської ДНК може бути значно більша — до 20%.

Природно, виникає питання, на що ця ДНК впливає. Тут є багато досліджень, за якими виходить, що неандертальські гени можуть бути пов’язані з депресією, алергією, діабетом та нікотиновою залежністю, що неандертальські гени допомагають нам боротися з вірусами, що навіть колір очей і волосся, форма черепа і чутливість до сонця почасти обумовлені неандертальським генетичним спадком. Загалом, куди не повернися, скрізь неандертальський вплив.

Однак співробітники Орхуського університету, Ісландського університету, Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка та інших наукових центрів сумніваються, що ДНК неандертальців чинить на нас такий вже великий вплив. Вони проаналізували ДНК більш ніж у 27 тис. ісландців у пошуках генетичних послідовностей, які виглядали б як пряма спадщина стародавніх людей, неандертальців або денисівців (від денисівської людини сучасним людям теж дещо перепало).

В результаті вдалося зібрати десятки тисяч ділянок геному, які несли на собі «відбиток старожитності». (Підкреслимо, що йдеться не про гени, а про ділянки геному, тобто про ділянки ДНК всередині генів, або в зонах за межами генів, некодуючих регуляторних областях і т. д.) На частку денисівців припало близько 3,3%, на частку неандертальців — 84,5%, приналежність давніх послідовностей, які залишилися, встановити не вдалося.

Далі ці послідовності зіставили з 271 ознакою. Тобто дослідники хотіли з’ясувати, чи залежить та чи інша ознака в людини з присутністю в її ДНК тієї чи іншої неандертальської послідовності. Але на відміну від більшості попередніх робіт, на цей раз з ознаками порівнювали весь геном, тобто взагалі всю ДНК. І виявилося, що більшість ознак залежить все-таки від звичайних генів, а не від неандертальських. Тобто неандертальські гени теж можуть впливати на ту чи іншу особливість організму, але набагато слабкіше, ніж гени сучасні.

Не вдалося побачити зв’язку неандертало-денисівської ДНК ні з веснянками, ні з кольором очей, ні з кольором волосся, ні з аутоімунними хворобами, на зразок хвороби Крона і вовчака; на депресію ця ДНК впливає мало. Лише кілька ознак помітно залежали від стародавньої ДНК: чоловіки і жінки з нею були нижчого росту, в них швидше утворювалися тромби в крові (тобто система згортання працювала активніше), і у чоловіків помітно рідше траплявся рак передміхурової залози. При цьому дослідники не зіставляли стародавню ДНК з формою черепа та деякими імунними функціями, які вважаються особливо тісно пов’язаними з неандертальською спадщиною.

З одного боку, звичайно, не варто забувати, що ДНК аналізували тільки в ісландців, а в них можуть бути свої генетичні особливості, що відрізняють їх від інших популяцій. З іншого боку, все-таки більша частина нашого геному — не неандертальська і не денисівська, і з урахуванням того, що дуже багато ознак залежать не від одного, а від декількох генів, було б дивно очікувати, що нечисленна давня ДНК буде так вже сильно впливати на наше життя.

Джерело: UkrMedia

Подписывайтесь на наши соцсети: Telegram | YouTube | Facebook | YouTube

Аспекты.net

загрузка...
загрузка...

You might also like...

У Китаї розробили ліки від коронавірусу

Read More →