Унікальний музей звуків серця відкрився в духовній столиці Вірменії (відео)
Серцебиття – ціла симфонія, яку можна слухати вічно. У цьому переконаний засновник і директор унікального не тільки у Вірменії, але і в світі музею звуків серця Григор Мачаненц Бабаханян, пише Лаура Саркісян на странцах Sputnik Вірменія.
«Тік-так, тік-тік, дмб-дмб, дмб-дмб», — якщо ви ще вважаєте, що серце б’ється так, то помиляєтеся. Це довів засновник музею звуків серця Григор Мачаненц Бабаханян, який відкрив у місті Ечміадзіні справжній музей звуків серця.
Музей діє вже рік, і поступово набирає популярність серед жителів Вірменії і туристів. Ініціативу Григора сприймають по-різному: хтось навідріз відкидає, інші називають ідею геніальної, треті і зовсім вважають, що у Вірменії знайшли спосіб обезсмертити людину, за аналогією з простою істиною: «ми живі, поки наше серце б’ється».
«Музей – певне сховище. У ньому бажаючі можуть залишити звуки свого серцебиття і заповідати їх своїм нащадкам», — пояснив Бабаханян.
Для того, щоб обезсмертити своє серцебиття, необхідно записати на будь-якому носії биття свого серця в будь-якому кардіологічному центрі. Далі приїхати в Ечміадзин, прийти в музей звуків серця і здати його на зберігання. При цьому керівництво музею гарантує, що цей звук буде зберігатися у них стільки, скільки захоче сама людина.
«Ми підписуємо контракт з людиною, що зобов’язуємося зберігати його серцебиття. Він у свою чергу пише в ньому заповіт своїм нащадкам. Наприклад, в ньому може вказати, що заповідає своєму правнуку. Через роки, правнук має право приїхати в музей і почути серцебиття прадіда», — пояснив Бабаханян.
За послугу надану музеєм, людина платить один раз 50 тисяч драмів (близько 100 доларів США).
Ідея записувати звуки серця прийшла на розум Бабаханяну давно. Він хотів зрозуміти, як же все-таки б’ється серце, який у нього звук і вирішив почати зі свого.
«Я пішов у першу клінічну лікарню, підійшов до лікаря Араму Тертеряну і сказав – запишіть, як б’ється моє серце», — розповідає Бабаханян.
Тертерян на той момент був дуже зайнятий, нервово ходив в білому халаті з боку в бік. Бабаханян прийшов в невідповідний момент, коли робили операцію, та й ще з пропозицією, викликав у лікарів тільки роздратування.
Лікар на початку подумав, що Бабаханян вирішив пожартувати. Однак пізніше послухав його наполегливої прохання. Знайшли вікно в цьому божевільному графіку, поклали Бабаханяна і записали його серцебиття.
Він зізнався, що після того, як почув, як б’ється серце, зрозумів, що це не простий звук «тик-так». Бабаханян порівнює це з маленькою симфонією, ніби в серці сидять кілька оркестрів, які грають витвір мистецтва.
Пізніше Бабаханян заснував музей, який буде зберігати ці божественні звуки. Музей відкрився рік тому, за цей час своє серце записали і принесли на зберігання десять осіб, в числі яких є і іноземці. Щоб зрозуміти, як все працює, в музеї встановлений сенсорну скриня, де і зібрані уривки записів серцебиття. Він включається тільки тоді, коли до нього наближається людина.
