Аналітика

Єреван загнав в глухий кут «путінське НАТО»

ОДКБВірменія відмовляється стверджувати нового генсека без реформування статуту ОДКБ.

На найближчій сесії Ради міністрів закордонних справ (РМЗС) країн — членів Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яка пройде 22 травня в Бішкеку, можуть бути узгоджені пропозиції Вірменії зі зміни статуту організації. Про це РБК розповіли дипломати двох країн — членів організації. Всього в ОДКБ входить шість країн: Вірменія, Білорусія, Казахстан, Киргизія, Росія і Таджикистан. Після узгодження змін міністрами вони будуть винесені на схвалення лідерів країн, які зберуться на сесію Ради колективної безпеки ОДКБ, заплановану на осінь.

Суть запропонованих Вірменією поправок до статуту полягає в тому, щоб прописати процедуру дострокового припинення повноважень чинного генерального секретаря — цю посаду, як пропонують в Єревані, повинен обіймати представник тієї країни, від якої в порядку ротації він був призначений до закінчення трирічного мандата, розповів РБК один з дипломатів і підтвердив другий. До 2020 року в.о. генсека залишиться представник Росії Валерій Семериков, після цього пост на три роки перейде до Білорусі, розповіли співрозмовники.

«Порядок денний РМЗС ОДКБ і пакет документів, що плануються до підписання, в даний час формуються. Більш повну інформацію представимо ближче до дати проведення заходу. За підсумками РМЗС проінформуємо про прийняті рішення », — сказала РБК офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова, відповідаючи на питання про можливу зміну статуту організації.

З квітня 2017 року посаду генсека ОДКБ займав представник Вірменії — Юрій Хачатуров. За статутом організації генсек затверджується на три роки, від кожної з країн-членів в порядку ротації в алфавітному порядку. Хачатуров став першим генсеком, затвердженим за цим принципом. До цього з 2003 року генсеком був представник Росії Микола Бордюжа. У 2018 році нове вірменське уряд відкликав Хачатурова з поста генсека — в травні йому було пред’явлено звинувачення в поваленні державного ладу (у справі про розгін масових демонстрацій в березні 2008 року після президентських виборів), а в серпні Вірменія розпочала процедуру його відкликання. 30 жовтня набрала чинності рішення про дострокове припинення його повноважень, тоді ж обов’язки глави секретаріату були покладені на заступника генсека Семерикова.

З моменту відкликання Хачатурова Єреван наполягав на тому, що його місце повинен зайняти інший представник Вірменії — до 2020 року, терміну закінчення мандата, проте з цим не погодилися інші країни, зокрема Білорусія. Справа в тому, що в статуті організації не йдеться про те, що в разі дострокового відкликання голови секретаріату організації його місце повинен зайняти представник того ж держави.

Мінськ наполягає на тому, щоб пост генсека перейшов до Білорусії як до наступної за алфавітом. У грудні минулого року президент Білорусії Олександр Лукашенко схвалив кандидатуру держсекретаря Ради безпеки Білорусі Станіслава Зася на пост генсека ОДКБ. У тому ж місяці кандидатуру Зася схвалили президенти Киргизії, Казахстану, Таджикистану та Росії. Вірменія це рішення не підтримала, тому в.о. генсека на 2019 рік залишився Семериков.

Без реформування статуту Єреван відмовляється стверджувати нового генсека — представника Білорусії (за статутом організації такі рішення повинні прийматися одноголосно усіма учасниками ОДКБ).

«Чи впорається Вірменія?»

Після відсторонення Хачатурова між країнами — членами організації виникло непорозуміння, яке вилилося в ускладнення відносин. 8 листопада 2018 року, через кілька днів після відсторонення Хачатурова, в Астані пройшов черговий саміт ОДКБ. На ньому лідери держав не змогли затвердити нового генерального секретаря організації — через позицію Вірменії обговорення було відкладено до грудня, проте до кінця року країни так і не зібралися для обговорення цього питання.

Через кілька днів після саміту, 12 листопада, Лукашенко зустрівся з послом Азербайджану в Білорусії Латіфом Ганділовим (Азербайджан не є членом організації) і обговорив з ним минулу зустріч ОДКБ. «Питання в тому, що Пашинян повинен просто в уряді розібратися з ситуацією, тому що ця країна сьогодні очолює ЄАЕС, наш економічний союз, і ОДКБ — дуже велике навантаження на країну, яка знаходиться в такому перехідному періоді. І чи впорається Вірменія? »- сказав на зустрічі з послом Лукашенко.

Той факт, що президент Білорусії обговорював з послом Азербайджану ситуацію в ОДКБ, викликав протест Єревана. Пашинян — на той момент в.о. прем’єр-міністра — заявив, що Лукашенко не повинен був обговорювати хід саміту ОДКБ з Азербайджаном. «Я здивований тим, що людина, що займає статус керівника держави протягом 30 років, міг дозволити собі подібний крок», — заявив Пашинян і зажадав пояснень від президента Білорусії.