26 серпня 2021 року відбулася зустріч Посла України в Республіці Вірменія І. Кулеби з політиками та представниками експертного середовища Республіки Вірменія щодо обговорення питань котрі піднімалися при започаткуванні “Кримської платформи”, а також основні складові прийнятої Спільної декларації. Водночас були порушені питання котрі мали місце при проведенні “Саміту перших леді та джентльменів”, про це повідомили в Посольстві України у Вірменії.
«У своєму виступі Посол України зазначив що 23 серпня у Києві відбувся інавгураційний саміт “Кримської платформи” — міжнародного формату, який Україна створила задля консолідації зусиль з деокупації Криму. У саміті взяли участь представники 47 держав та міжнародних організацій. Делегації очолювали 15 глав держав та урядів, 2 спікери парламентів, 14 міністрів. Участь в заході взяли керівники інституцій Європейського Союзу, генеральні секретарі Ради Європи та ГУАМ, заступник генерального секретаря НАТО.
Посол розповів що започатковуючи “Кримську платформу”, Україна вирішує завдання з повернення Криму із забуття. Крим знову увірвався на порядок денний лідерів держав, у міжнародний інформаційний простір, відтак триває впевнений рух у напрямку його деокупації.
І. Кулеба привернув увагу до пріоритетних напрямів котрі буде вирішувати та втілювати у життя такий формат співробітництва, зокрема:
— консолідація міжнародної політики невизнання зміни статусу Криму;
— ефективність санкцій, їх посилення та перекриття шляхів обходу;
— захист прав людини та міжнародного гуманітарного права, відновлення прав кримськотатарського народу;
— забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації;
— подолання екологічних та економічних наслідків окупації.
Разом з тим із вірменськими представниками обговорювалися перспективи щодо розвитку двосторонніх відносин між державами як на міжпарламентському та міжурядовому рівні, так і на рівні громадянського суспільства, котре виступає одним із рушійних чинників при формуванні та створенні демократичного та проєвропейського майбутнього».
