Депортація з Криму вірмен, болгар і греків за, нібито, співпрацю з окупаційним режимом проводилася у 1944 році не на підставі конкретних фактів, а у зв’язку з приналежністю людей до певної етнічної групи.
Про це в ході круглого столу в Укрінформі «Депортація народів Криму в період Другої світової війни» повідомив історик, член комітету з питань історико-культурної спадщини Союзу вірмен України Ваге Петросян.
«Так зване покарання кримських греків, вірмен, болгар за співпрацю з окупаційним режимом було здійснено органами НКВС не на підставі фактів безпосередньої участі конкретних осіб у вчиненні даного злочину, а за ознакою належності їх до певної етнічної групи», — сказав Петросян.
За його словами, 2 червня 1944 року Сталіним було підписано постанову ДКО N 5984, в якій вказувалося «додатково до виселення кримських татар за постановою ДКО 5859 від 11 травня 1944 року виселити з території Кримської АРСР 37 тисяч німецьких підсобників з числа болгар, греків і вірмен».
Як зазначив Петросян, депортація трьох етнічних груп, яка проводилася в один день — 27 червня 1944 року, торкнулася всіх без винятку вірмен, болгар і греків.
«Були виселені всі, незалежно від статі, віку і заслуг перед радянською владою — колишні підпільники і партизани, інваліди війни та ветерани праці, члени ВКП (б) і комсомольці, сім’ї червоноармійців, загиблих на фронті і навіть тих, хто продовжував воювати у діючій армії, люди похилого віку, жінки і діти», — зазначив історик.
За його словами, про те, що вірмени, болгари і греки були виселені з Криму без достатніх на те підстав, свідчать численні архівні документи.
Зокрема, зазначив Петросян, у доповідній записці начальника МВС Кримської області полковника Рижикова голові Кримського облвиконкому Кузьменку складеній 11 лютого 1954 року зазначається, що виселенню підлягали тільки німецькі підсобники болгар, греків і вірмен, «однак у зв’язку з військовою обстановкою і неможливістю у короткий термін перевірити їх діяльність на окупованій території були виселені всі болгари, греки й вірмени».
В результаті депортації основна маса вірмен — понад 87% — була розміщена на території Української РСР, інші були розкидані по спецпоселеннях Казахстану і Узбекистану.
Майно, залишене у Криму депортованими, передавалося новим мешканцям, зокрема колгоспникам, які прибули на півострів з інших областей країни. При цьому, в привітальних зверненнях новоприбулих переселенців називали «новими господарями Криму».
Як уточнив Ваге Петросян, 4-5 липня 1944 року Берія доповідав Сталіну про завершення операції з виселення з Криму у східні райони країни 118 155 кримських татар, 9621 вірмена, 12422 болгар, 15042 греків.
Захід був організований Українським інститутом національної пам’яті.
