Нове дослідження, проведене в Університеті Лестера, дало зрозуміти, як формуються скам’янілості м’яких тканин давніх тварин. Про це повідомляє Forbes.

Тоді як більшість скам’янілостей є твердими тканинами, такими як кістки, раковини або зуби, іноді вченим вдається виявити м’які тканини, такі як шкіра, м’язи та інші органи. Але вчених непокоїло одне питання: чому деякі внутрішні органи кам’яніють частіше, ніж інші.

Тим самим, щоб знайти відповідь на це питання, дослідники провели експеримент з вивчення хімічних реакцій усередині риби, що розкладалася протягом двох з половиною місяців.

Їхні висновки показують, що хімічний склад тканин визначає, з якою ймовірністю внутрішні органи перетворяться на скам’янілість.

За словами вчених, для того, щоб м’яка тканина перетворилася на скам’янілість, її кислотність повинна впасти нижче від порогового рівня. За такого рівня кислотності починається процес перетворення деяких м’яких тканин на скам’янілість.

Водночас дослідники додали, що деякі органи, такі як система травлення, вже заповнені шлунковою кислотою, і її тканини частіше перетворюються на камінь.

«Деяким людям здається дивним те, що ми спостерігали кілька місяців за рибою, що гниє, але для палеонтологів важливо розуміти, як відбувається процес розкладання, щоб з’ясувати, які тканини тварини швидше скам’яніють і як вони будуть виглядати в майбутньому. Наші результати дають можливість відповісти на питання щодо того, чому часто у давніх тварин добре зберігається, наприклад, кишечник і ніколи не перетворюється на камінь печінка», — сказала Сара Гебботт із Лестерського університету.

Раніше повідомлялося, що вчені з Інституту Вейцмана в Ізраїлі створили перші у світі «синтетичні ембріони» мишей.