Дисморфофобія має певні ознаки.

Надмірна стурбованість власною зовнішністю, постійне невдоволення собою, зацикленість на вигаданих недоліках — ці симптоми є ознаками розладу, який має назву дисморфофобія. Не можна недооцінювати небезпеку цього синдрому — при ігноруванні проблеми ситуація може посилитися і привести до масштабних і руйнівних наслідків для психічного здоров’я особистості. Розбираємося, чому з’являється розлад, як його розпізнати і, головне, як перемогти, інформує Ukr.Media.

Причини розвитку дисморфофобії

Від дисморфофобії можуть страждати як чоловіки, так і жінки — за наявності розладу у представників обох статей присутнє маніакальне бажання поліпшити свою зовнішність будь-якими доступними методами, а прийняття себе і своєї унікальності не відбувається в принципі. При цьому причини появи і розвитку розладу можуть бути самими різними: спадковий і біологічний фактор, відкидання і неприйняття дитини батьками, складний підлітковий період, тривалий емоційний тиск, булінг, травматичний досвід, проблеми у відносинах.

Примітно, що багато людей не вважають дисморфофобію серйозним захворюванням і ігнорують як причини її появи, так і її ознаки, що зрештою може привести до посилення патологічного стану і розвитку супутніх розладів. Для лікування синдрому необхідний комплексний підхід — це і робота з фахівцем (важливо зосередитися не тільки на наявних проявах, а й на можливих причинах виникнення хвороби), самостійні практики, а також підтримка близьких, яка допоможе пом’якшити негативні аспекти розладу.

Ознаки дисморфофобії

Необхідно розуміти, що точний діагноз може поставити лише фахівець, проте існує ряд ознак, які можуть вказувати на наявність розладу (особливу увагу на проблему варто звернути в разі, якщо ви виявили у себе відразу кілька симптомів). До маркерів синдрому дисморфофобії відносяться наступні:

Надмірна стурбованість своїм тілом; компульсивні дії, пов’язані з певними частинами тіла.
Спотворене сприйняття дійсності і підвищена увага до вигаданих недоліків.

Надмірне захоплення дієтами, косметологією і пластичною хірургією (при цьому результат ніколи не задовольняє).
Розлади харчової поведінки (булімія, анорексія та ін.).

Іпохондричні і депресивні настрої на тлі невдоволення зовнішністю, пригніченість і зневіра, поява суїцидальних думок.

Небажання бувати в громадських місцях з великим скупченням людей; відчуження від суспільства.
Надмірна критика себе і свого тіла.

Звичка регулярно виглядати в дзеркало; небажання фотографуватися.

Концентрація уваги на певній частині тіла, її регулярне обговорення.

Прохання оцінити зовнішність, адресовані друзям і близьким.

Повне або часткове ігнорування інших сфер життя.

Постійне порівняння себе з іншими.

Що можна зробити?

Синдром дисморфофобії обумовлений заниженою самооцінкою і наявністю негативного досвіду, пов’язаного із зовнішньою самопрезентацією — корінь проблеми, як вже говорилося раніше, необхідно вирішувати спільно з фахівцем, проте самостійна робота над собою також важлива. Щоб допомогти собі позбутися нав’язливих думок, намагайтеся фіксувати свою увагу на ваших достоїнствах — шукайте те, що відрізняє вас від інших (в кращу сторону), частіше хваліть себе, зосереджуйтеся на тому, що вам в собі подобається. Також не варто забувати про такий простий інструмент, як гумор — вміння по-доброму посміятися над собою і ситуацією допоможе знизити градус напруженості і відверне вас від негативних думок.

Крім того, в такій ситуації буде корисно змоделювати поведінку і самосприйняття людини, яка, попри наявність зовнішніх недоліків, змогла досягти успіху і прийняти себе — розуміння того, що ви не самотні (в рамках конкретної проблеми), здатне дати ресурси для того, щоб йти вперед.